Під головуванням президента НААН Ярослава Гадзало відбулося засідання бюро Президії Національної академії аграрних наук України на тему «Селекційні досягнення та проблеми вирощування ярого голозерного та плівчастого ячменю в Україні».

З доповіддю виступив директор Інституту сільського господарства Степу, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Семеняка Ігор Миколайович.

Серед виступаючих також Соколов В'ячеслав Михайлович – директор Селекційно-генетичного інституту – Національного наукового центру сортовивчення і насіннєзнавства НААН, член-кореспондент НААН; Гирка Анатолій Дмитрович – заступник директора з наукової роботи ДУ Інституту зернових культур НААН, доктор сільськогосподарських наук, професор; Гудзенко Володимир Миколайович – заступник директора з наукової роботи Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН; доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник; Голобородько Ольга Пантелеймонівна – голова ПСП "Синюха" Новоархангельського району Кіровоградської області, голова Кіровоградської обласної ради сільськогосподарських підприємств, член Ради Громадської спілки "Аграрний союз України".

Питання, яке винесене на розгляд бюро Президії НААН є актуальним і важливим. Ячмінь є однією з провідних зернових колосових культур в Україні, що зумовлено його широким використанням у переробній, харчовій, пивоварній, кондитерській, фармацевтичній промисловості та у кормовиробництві. За обсягами виробництва і експорту зерна ячменю Україна посідає одне з лідируючих місць у світі. Стабілізація виробництва зерна ячменю в Україні має вагоме значення для продовольчої безпеки держави.

Селекцією ячменю ярого в Україні замається 8 установ мережі НААН, два вищих учбових заклади та три приватні фірми. Вітчизняні селекційні здобутки конкурують з досягненнями селекціонерів Німеччини, Франції, Чехії, Данії, Нідерландів, Канади, Великої Британії, Росії та інших країн. До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2021 р., занесено 104 сорти ячменю ярого селекції НААН (54,5 % від загальної кількості).

Стратегічними напрямами селекції ячменю ярого наразі є створення голозерних та плівчастих сортів з високою урожайністю і якістю продукції, що характеризуються стабільністю, стійкістю до біо- та абіотичних чинників, придатні для вирощування в різних ґрунтово-кліматичних зонах України. Голозерний ячмінь – культура, що має високу харчову цінність, більш придатна для технологічної переробки та виробництва харчових продуктів, ніж плівчастий, але в той же час не використовується в даному напрямі.

Питома вага ячменю ярого у загальному виробництві зерна в Україні з 2005 р. скоротилася втричі – з 21,0 до 6,9%, а у виробництві ячменю – в 1,5 рази (з 88,8 до 57,6%).

Це відбувалося як внаслідок поступового скорочення його посівних площ, так і при одночасному розширенні в 2,1 рази обсягів посіву ячменю озимого (з 482 до 1008 тис. га). З 2005 р. питома вага посівів ячменю ярого зменшилася з 17,3 до 8,5% у загальній структурі посівів; з 26,8 до 9,0 % – у структурі посівів зернових культур та з 89,3 до 57,7 % – у структурі посівів ячменю. У степових регіонах площа ячменю ярого за період 2015-2020 рр. зменшилася з 909,6 до 679,9 тис. га.

Впровадження нових сортів та технологій сприяло підвищенню врожайності ячменю ярого в Україні за десятиріччя в 1,4 рази (з 2,3 до 3,3 т/га), у тому числі в Степу в 1,24 рази (з 2,1 до 2,6 т/га). В Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській та Луганській областях показники врожайності ячменю ярого зросли в 1,4 рази і вище, сягнувши 2,7-2,9 т/га.

Установами НААН створено унікальні сорти голозерного ячменю з продуктивністю в умовах Степу на рівні 4,5-5,9 т/га (Ахіллес, Козацький, Ґатунок, Дмитро, Сапфір), але відсутність стандартів якості на харчовий голозерний ячмінь перешкоджає реальній оцінці його вартості та конкурентоздатності до плівчастих сортів при реалізації на переробні підприємства харчової галузі.

Голозерний ячмінь має винятково високу харчову цінність завдяки вмісту в зерні унікальних не крохмалистих полісахаридів, цілого комплексу речовин із широким спектром антиоксидантної активності (токоли, фітостероли, флавоноли, фітофеноли), комплексу вітамінів групи В, нікотинової кислоти, цінних мінералів. Голозерний ячмінь більш придатний для технологічної переробки, ніж плівчастий, оскільки значно менше втрачає біологічно цінних речовин, що містяться в оболонці зерна і зародку.

Упродовж 2000-2020 рр. до Державного Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, занесено 7 сортів ячменю ярого, з яких 5 – за останні 10 років. Потенційна врожайність сортів ячменю ярого селекції Інституту за роки досліджень зросла з 7,1 до 8,5 т/га, а їх вегетаційний період скоротився на 5 днів (з 80-85 до 75-78 днів), дозволяючи формувати врожайність в зоні Степу до настання періоду тривалої спеки. Сорти ячменю ярого Созонівський, Статок, Крок, стійкі до вилягання та осипання, посушливих явищ, набули поширення у 8 областях України. Упродовж2014-2016 рр. зареєстровано сорти ячменю ярого Святомихайлівський, Дорідний, Самородок, що характеризуються високою продуктивністю, груповою стійкістю до хвороб, посухостійкістю.