Землеробство всього світу, втому числі і в Україні, у значній степені зумовлене особливостями клімату. Зокрема в Україні землероби виділяють сівозміни окремо для Полісся, Лісостепу, Степу.

Для кожної зони розроблені відповідні технології. Такі кліматичні фактори як тепло і волога тривалий час були вирішальними чинниками для екстенсивного землеробства. Лише при переході до сучасних інтенсивних технологій і в нашій країні протягом останніх десяти років валові збори зернових невпинно зростають, незважаючи на не завжди сприятливі погодні умови.

Проте і за можливості мінімалізувати негативні явища природи шляхом зрошення-осушення, грядової культури посадки і посіву, знання і вираховування особливостей місцевого клімату і мікроклімату допоможе послаблювати дію несприятливих кліматичних і погодних умов.

Постановка проблеми

Клімат України, як і всієї Європи, визначається значною мірою особливостями загальної циркуляції атмосфери. Над Україною, як і над всією Європою, відбувається західне перенесення повітряних мас, які формуються над Атлантичним океаном. У вільній атмосфері, тобто на висотах понад 4500–5000 метрів, повітря переноситься із заходу на схід, а у приземному шарі під кутом 35 ° у північно-східному напрямку. Звичайно такий рух повітряних мас уявляється в ідеальному варіанті, який не завжди має місце у реальності.

У системі загальної циркуляції атмосфери існують області зниженого і підвищеного атмосферного тиску. Основною причиною зниження атмосферного тиску є насичення атмосфери водяними парами. Області зниженого атмосферного тиску називають циклонами. Діаметр розвиненого циклону може сягати 1000–1500 км. У циклонах спостерігається круговий рух повітряних мас проти годинникової стрілки. Горизонтальний рух циклонів у східному або північно-східному напрямку відбувається зі швидкістю влітку 400–800, а взимку до 1000 км за добу.

У північній частині Атлантичного океану ближче до берегів Європи потужна океанічна течія Гольфстрім переносить нагріті маси води із Мексиканської затоки у північно-східному напрямку, трансформуючись у Північноатлантичну течію. Із теплого океану в процесі випаровування водяна пара повітряними масами переноситься у східному напрямку, несучи атмосферні опади на центральну і північну Європу, в тому числі на поліську і лісостепову частини України.

Тому західні області України характеризуються підвищеною зволоженістю, а під час переміщення на схід кількість опадів зменшується. Також зменшується кількість опадів при переміщенні із півночі на південь по мірі переміщення від центру циклону до його периферії. За звичай, ці циклони проходять північніше Кропивницького за 50–80 км і якщо циклон досить потужний, то лише тоді південним краєм він накриває наше місто затяжним дощем, що спостерігається досить рідко. Тому у нас практично відсутні такі погодні катаклізми, як це буває у Черкасах, Харкові і тим більше у західних областях.

На південну частину України, як і Європи і північну частину Африки надходять повітряні маси, які також формуються над Атлантичним океаном, але в межах поширення холодної Канарської течії. Із холодної води відбувається недостатнє випаровування вологи. Сухі повітряні маси значної площі називають антициклонами. Антициклони охоплюють території діаметром 2–3 тис. км і більше. Антициклон, який формується над холодною Канарською течією, в межах якої знаходяться Канарські і Азорські острови, називають Азорським. Рухаючись у східному напрямку, він формує степовий, сухостеповий, або навіть напівпустельний і пустельний ландшафти. Саме з цієї причини найбільша пустеля планети Сахара розпочинається від берега Атлантичного океану, з якого і дує сухий вітер в глибину континенту. Саме ці повітряні маси надходять на південну частину Європи, включаючи степову частину України, втому числі і територію центральних районів нашої області. По цій причині клімат Португалії, південної частини Іспанії є досить посушливим.

Мал. 1
океанічні течії Атлантичного океану

Південніше Європи розташоване тепле Середземне море, а південь України омивається також теплими водами Чорного і Азовського морів. Із цих теплих акваторій відбувається значне випаровування вологи, яке формує циклони малої потужності – так звані мікроциклони, або балканські циклони, які переноситься у північно-східному напрямку. Вони впливають на клімат південних територій Європи і частково південних областей України, включаючи південні райони нашої області.

Саме з цієї причини метеостанції Бобринця, Долинської, як і Дніпра, Запоріжжя фіксують більшу кількість атмосферних опадів, ніж у Кропивницькому. Також там дещо вища вологість повітря і спостерігається конденсаційне помутніння атмосфери. Через відсутність впливу південних мікроциклонів у нас відсутні такі погодні катаклізми, які періодично бувають в Одесі, Миколаєві, Кривому Розі.

Основна кількість опадів у нашому краї випадає у теплий період року – 332 мм. Волога цих опадів не приноситься ні гольфстрімськими ні балканськими циклонами – ці циклони у теплу пору року не переміщуються через центральні райони області.

Опади теплого періоду у нашому краю мають переважно зливовий характер. Вони є небажаними для агросфери, тому що часто супроводжуються градом, сильним вітром. Вони випадають із хмар вертикального розвитку, які виникають у результаті сильного нагрівання підстильної поверхні, наприклад поля, слабо вкритого рослинністю, або якогось кар'єру. Дуже нагріте приземне повітря в результаті конвекції і турбулентності піднімається стрімко вверх із швидкістю до 10–20 метрів за секунду, формуючи купчасто-дощові хмари. При цьому відбуваються певні зміни у властивостях піднятої на висоту повітряної маси.

В літню пору приземне повітря з температурою близькою до 30 °С може утримувати в собі до 30 грам вологи в 1 метрі кубічному. Якщо повітря сухе, наприклад з відносною вологістю 40 %, то за цих умов у 1 м3 буде міститись 12 грам вологи. При піднятті такого повітря на висоту 5 км його температура знизиться до 0 oС, а при такій температурі для повного (100 %) насичення повітря вологою необхідно лише 5 г/м3 вологи.

Волога понад цю кількість буде конденсуватись на поверхні пилу з полів ,або пилку різних квітів, яких літом багато в атмосфері, утворюючи хмари. І якщо краплі води або кристалики льоду досягають розмірів понад 0,1 мм, то вони не можуть утримуватись у підвішеному стані і випадають на підстильну поверхню у вигляді дощу або граду. Опади з таких хмар переважно дуже інтенсивні, але короткотривалі. Ці опади часто замість користі приносять лише збитки, спричиняючи змив ґрунту, часто разом із рослинами, а в нижніх елементах рельєфу замулення посівів.

У кліматології опади прийнято розділяти на опади теплого і холодного періодів. Теплий період включає місяці з квітня по жовтень, а холодний із листопада по березень.

Так от, у холодний період по метеостанції Кропивницького випадає в середньому 158 мм опадів, що є найменшою величиною порівняно із показниками всіх сусідніх метеостанцій, включаючи Новомиргород (191 мм), Помічну (191 мм). Бобринець (191 мм), Долинську (187 мм), Первомайськ (202 мм), Миколаїв(182 мм), Кривий Ріг (179 мм), Дніпро (209 мм), Кам'янське (196 мм), Полтаву (215 мм), Черкаси (183 мм), Смілу (203 мм), Умань (221 мм), Вінницю (199 мм), Одесу (204 мм) [1, 2].

Таким чином, центральна частина нашої області знаходиться на уявному кліматичному острові, або у кліматичній аномалії. Цю територію обминають планетарні повітряні потоки, які несуть вологу на континент. Це формує унікальний клімат.

Мал. 2
Поділ України на зони поширення циклонічної діяльності:

1 – поширені гольфстрімовські циклони;
2 – поширені балканські циклони;
3 – циклонічна діяльність слабо виражена

Звичайно площа таких хмар незначна, тому і літні грозові дощі випадають на незначній площі і за 1–2 км від місця зливи може світити сонце. Загальний характер повітряної маси в період зливових дощів істотно не змінюється, про що свідчить стабільність атмосферного тиску. З цієї причини весь теплий період тутешнього клімату характеризується пониженою вологістю повітря, що є досить сприятливим для людей, але не завжди бажаним для польових культур.

Незважаючи на порівняно значну кількість опадів теплого періоду, сумарна річна сума опадів по метеостанції Кропивницький є найменшою порівняно з усіма іншими метеостанціями області.

В агрономії прийнято вважати, що якщо на початок відновлення вегетації в метровому шарі ґрунту є 180-200 мм продуктивної вологи, то, незважаючи на подальший перебіг погодних умов, урожай озимих хлібів гарантовано.

На Кропивниччині опадів у холодний період року завжди менше, ніж у сусідніх краях, а тому розраховувати на оптимальні запаси вологи зазвичай не приходиться.

З цієї причини місцевим аграріям необхідно більш економно зберігати і використовувати зимову вологу. Зокрема, пора відроджувати знищені лісосмуги, пригадувати кулісні посіви і інші агрозаходи. Знаючи про переважно зливовий характер літніх опадів, на поповнення запасів вологи в ґрунті за рахунок них розраховувати не можна.

Тому необхідно впроваджувати зрошення, але не звичним поливом, як це робили 30–50 років тому, а крапельним поливом і в подальшому переходити на внутріґрунтовий крапельний полив, вносячи в ґрунт разом з вологою необхідну поживу і засоби захисту рослин. Це дасть змогу збільшити продуктивність полів в рази.

Висновки

Таким чином, врахування агрономами особливостей місцевого клімату у своїй професійній діяльності дозволить значно підвищити продуктивність наших полів.