ІСГС НААН
+38(066)-828-50-98
+38(099)-298-13-40
Консультація
менеджера
Кукурудза
Соняшник
Пшениця
Ячмінь
Еспарцет
Коріандр
Картопля
Горох
Овес
Соя
Вимірювальна лабораторія
+38(099)-782-59-29
+38(099)-298-13-40
(0522) 31-54-65
Послуги з визначення якісних показників продукції рослинництва та ґрунту, посівна придатність насіння
Науково-консультаційне забезпечення
Проведення наукових досліджень в рослинництві та тваринництві, інформаційне забезпечення суб'єктів господарювання
Здобутки
Дирекція
Структура
Фінансово-господарська діяльність
Історія
Click to order
Ваше замовлення
Total: 
Контакти менеджера
+380668285098
Надіслати
E-mail:
Зміни клімату, зниження запасів вологості в ґрунтах Південного регіону України - це сучасні реалії, які не можна ігнорувати.

За свідченнями дослідників, найбільші зміни термічних показників та найменша кількість опадів очікується саме в зоні Південного Степу.

УРОЖАЙ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ
ОЗИМОЇ ЗА ТЕХНОЛОГІЯМИ ВИРОЩУВАННЯ

Бурикіна С.І., Сметанко О.В., Безеде Н.Г.

Сільське господарство це галузь, ефективність виробництва якого залежить значною мірою від погодних умов і тому воно дуже вразливе до змін клімату. Прикладом, аналіз результатів наших досліджень, отриманих в умовах довготривалого стаціонарного досліду, показав високу залежність ефективності мінеральних добрив від погодних умов весняного періоду вегетації пшениці озимої: опади квітня місяця - на 29,2%, травня - на 50-60% визначали окупність добрив і рівень врожайності.

Підвищений температурний режим мав негативну дію і частка його впливу на ефективність добрив коливалася від 43-49% до 84%, причому чим гірший попередник, тим вища залежність.

Дослідженнями науковців ННЦ "ІГА імені О.Н. Соколовського" доказано, що ефективність того чи іншого способу обробітку ґрунту залежить не тільки від культури, попередника, а й від погодних умов поточного та попереднього років.
Як здавна кажуть: "Хліб всьому голова" і для отримання хлібобулочної продукції високої якості вміст білка в зерні повинен бути на рівні 11-17%. При показниках вище за 17% та нижче за 11% якість хліба невисока.

Попит на якісне зерно зростає як на внутрішньому, так і зовнішньому ринку, тому обсяги виробництва зерна пшениці озимої та його якість - це питання продовольчої та економічної безпеки України.

Тож можна сказати, що рівень безпеки країни визначатиметься ступенем адаптації всього сільськогосподарського виробництва, зокрема технологій, до очікуваних змін агрокліматичних умов вирощування основних сільськогосподарських культур. Будь-яка адаптація є результатом оцінки та аналізу набутого наукового та передового виробничого досвіду.
Постановка проблеми

Матеріали та методи досліджень

По-перше, протягом шести ротацій польової сівозміни довгострокового стаціонарного досліду з добривами (свідоцтво державної реєстрації НААН № 80, де вивчалося 16 варіантів норм і співвідношень добрив у порівнянні з контрольним варіантом без внесення добрив. Середня насиченість 1 га площі сівозміни мінеральними добривами склала N60P42K39 на фоні внесення 7,8 т/га органічних добрив (гній - протягом 4-х ротацій та зелене добриво - в наступні дві ротації). Попередники пшениці озимої: пар чорний, пар сидеральний, горох, однорічні трави на зелений корм, кукурудза МВС, ріпак озимий, гірчиця яра та пшениця озима після сидерального пару.

По-друге, в стаціонарному досліді, де вивчається чотири системи основного обробітку ґрунту: полицева, комбінована, безполицева, мілка-скорочена і чотири схеми коротко-ротаційних сівозмін з паром чорним, паром сидеральним (вика озима), паром зайнятим (суміш гороху з вівсом) і горох на зерно (непаровий) - свідоцтво державної реєстрації НААН № 81. Варіанти обробітку ґрунту і сівозмін розміщуються в 4-х повтореннях методом розщеплених ділянок (напрям обробітку ґрунту - з півночі на південь, а попередників - з заходу на схід).
В статті використані результати отримані в двох стаціонарних довгострокових
і тимчасових дослідах
Тимчасові досліди. Перший з вивчення впливу строків сівби на формування продуктивності та якості пшениці озимої, де досліджується чотири строки сівби: 15.09, 25.09, 05.10, 15.10 - попередник пар чорний, проводилось підживлення на всіх варіантах двічі за вегетацію: по таломерзлому ґрунті нормою N45 та на початку виходу в трубку - N30, ґрунт дослідної ділянки - високозабезпечений доступними поживними речовинами.

В другому - встановлюється вплив фактору біологізації на вказані вище показники на фоні попередників (пар чорний, горох та гірчиця яра) і трьох рівнів живлення (нульовий, N32Р32К32 N64P64К64), але вихідний вміст доступних поживних речовин - на рівні середньої забезпеченості. Біопрепаратами проводили передпосівну бактеризацію насіння та використовували тричі за вегетацію - весняне кущення, на початку трубкування та при появі прапорцевого листа. Мінеральні добрива вносили у вигляді нітроамофоски (16:16:16) перед посівом.

Ґрунтовий покрив дослідного поля - чорнозем південний малогумусний важкосуглинковий на карбонатному лесі.

Результати досліджень

Строки сівби. При високому рівні забезпеченості чорнозему південного доступними елементами живлення, 2-кратне підживлення озимини, що вирощується по чорному пару забезпечує якість зерна при оптимальному для південного степу строку сівби (25.09) на рівні вимог другого класу, а при більш пізніх - першого (табл. 1).
При посіві пшениці у більш пізні терміни (від 05 жовтня до 15 Жовтня) спостерігається тенденція до підвищення білковості зерна і вмісту клейковини, а при сівбі 25.10 - ці показники дещо знижуються, але залишаються на рівні першого класу.
таблиця 1
урожай та якість зерна пшениці озимої за строками сівби (середнє за сортами,
Максимальна урожайність спостерігалася при сівбі 05 та 10 Жовтня, висівання пшениці в більш ранній строк (25.09) знижувало урожайність на 0,92-0,71 т/га, а при пізньому - на 2,25- 2,00 т/га. Оскільки в досліді використовували в основному сорти селекції СГІ, то слід взяти до уваги, що вони виявили чітку тенденцію до скорочення тривалості терміну яровизації, тому оптимальні строки сівби для них зрушились на більш пізні.

На цей факт вказували і селекціонери Литвиненко М. та Лифенко С. За їх висновками, нові сорти переважно універсального та інтенсивного типу мають дещо скорочені фази онтогенезу і тому чутливі до ранніх строків сівби.

Попередники та добрива. Озима пшениця дуже чутлива до якості попередника. Багаторічними дослідженнями встановлено, що на контролі без добрив формувався урожай 4,32- 1,62 т/га залежно від попередника (мал. 1). Високі врожаї (4,32-4,07 т/га) забезпечували пари: чорний та сидеральний, продуктивність пшениці по гороху та ріпаку озимому склала 73,6% та 77,5% від чорного пару.

Порівняно гіршими попередниками виявилися однорічні трави на зелений корм, кукурудза МВС, стерня та гірчиця яра. Якість зерна контрольного варіанту при вирощуванні пшениці озимої після ріпаку озимого та стерні відповідала лише вимогам 5-ого класу, інші попередники в середньому забезпечували 3-й клас зерна (табл. 2).
За використання в сівозміні добрив із середньою насиченістю на гектар сівозмінної площі 7,5 т/га гною + N60P42К39 прирости урожаю склали від 22,9 - 34,2 - 32,4 - 44,8 - 83,2 - 69,5 - 71,9 - 91,4% проти відповідного контролю.

Використання добрив по чорному і сидеральному парам забезпечило якість зерна, що відповідала вимогам першого класу.

Поліпшення умов живлення шляхом внесення добрив дозволило отримати зерно другого класу за всіма іншими попередниками, окрім; стерньового - третій клас. За роками, вміст білка і клейковини коливалися в широкому діапазоні: білок - від 11,5 до 17,8%, клейковина - від 18 до 40%.

Найвищий вміст білку спостерігали в дуже посушливі роки, коли ГТК в період травень - червень дорівнювало чи було нижче за 0,5. Але рівень продуктивності навіть за внесення добрив і по кращим попередникам (пари) не перевищував 3,0 т/га, а на контрольних варіантах - 1,5-1,8 т/га.
Урожайність пшениці озимої за попередниками
мал. 1
урожайність пшениці озимої за попередниками
Білок,%
Клейковина,%
Якість клейковини, ум. од, ВДК
таблиця 2
Вплив попередників та органомінеральної системи удобрення на основні показники якості зерна пшениці озимої (стаціонарний дослід з добривами), середнє за 1973-2018 роки
*-1 - без добрив; 2 - гній 7,5тга+N60P42K39
Біологізація технології вирощування. Аналізуючи дані попередніх років з ефективності дії біологічних препаратів, ми прийшли до висновку, що без використання мінеральних добрив, вони підвищують урожайність зерна, але не його якість в умовах Південного Степу України. Прирости урожаю складали від 1,6% до 7,1%, залежно від попередника, а якість зерна не піднімалася вище п'ятого - шостого класу.

Якщо препарати біологічного походження рістимулюючої та біофунгіцидної дії з додаванням мікроелементів використовували на середньо окультурених ділянках, то при вирощуванні пшениці по чорному пару без внесення добрив, отримували зерно третього класу (табл. 3).
Використання біопрепаратів на фоні мінімальної дози (N32P32K32) дозволило підвищити вміст білка при вирощуванні по чорному пару на 0,89%, по гороху - на 0,77%, при цьому відбулося і зростання клейковини до рівня вимог третього класу; по ріпаку озимому параметри цих показників виросли, але не вийшли за межі 5-ого класу за концентрацією білку.
Клейковина,%
Якість клейковини,ум.од,ВДК
Білок,%
Системи обробітку. Аналіз результатів стаціонарного досліду показав, що варіанти основного обробітку грунту під пари і горох на зерно, формували практично однакову урожайність зерна озимої пшениці: різниця коливалася в межах від 0,5 до 1,5 % або від 0,03 до 0,19 т/га при НІР = 0,27.
Підвищення норми внесення мінеральних добрив вдвічі та обробіток насіння і вегетуючих рослин біопрепаратами забезпечили третій клас зерна незалежно від попередника. Треба відмітити, що хоча зростання було суттєвим, значення показників якості залишилися в межах вимог до третього класу.
Системи основного обробітку грунту та якість зерна пшениці озимої
мал. 2
cистеми основного обробітку грунту та якість зерна пшениці озимої
За впливом якість зерна способи основного обробітку ґрунту також не мали переваги один перед одним (рис. 2). Слід лише відмітити наявність другого класу якості при полицевому обробітку, на всіх інших варіантах показники якості були близькі до вимог 2-ого класу, але все ж не досягали цього рівня.
На нашу думку способи обробітку ґрунту слід добирати керуючись наступним: збереження вологи, що особливо важливо для південних районів, зниження темпів розвитку ерозійних процесів, запобігання переущільненню та погіршення структурності.
Висновки
Таким чином, аналіз отриманих багаторічних експериментальних даних показав, що навіть в посушливих умовах Південного Степу, високі врожаї та якість зерна на рівні вимог 1-2-ого класів формуються елементами інтенсифікації технології вирощування пшениці озимої: дотримання сівозміни, використання добрив, адаптовані строки сівби, оптимальний спосіб обробітку ґрунту.

Елементи біологізації можна привносити при вирощувані пшениці озимої на ґрунтах середньо- та високоокультурених або при використанні на фоні N32-64P32-64K32-64.

Оптимальним є варіант: сівба 5-10 жовтня, попередники чорний, сидеральний та зайнятий пар, внесення на гектар сівозмінної площі
7,5 т/га гною + N60P42K39.

Вибір тієї чи іншої технології залежить від цілої низки факторів і, в першу чергу, від технічного та ресурсного рівня господарства. При цьому господар повинен врахувати погодні умови, запаси вологи у посівному та метровому шарі ґрунту, попередники, наявність добрив, засобів захисту та ін.
Автори статті
Бібліографічний список
Коментарі
1. Агрокліматичний довідник по території України; за ред. Т.І. Адаменко, М.І. Кульбіди, А.Л. Прокопенко. Кам'янець-Подільськ, 2011. 107 с.
2. Оцінка впливу кліматичних змін на галузі економіки України; за ред. С.М. Степаненка, А.М. Польового. Одеса: Екологія. 2011. 694 с.
3. Польовий А.М, Божко Л.Ю., Борсукова О. А. Вплив змін клімату на агрокліматичні умови вегетаційного періоду основних сільськогосподарських культур. Укр. гідрометеорологічний журнал. 2017. №20. С. 61-70.
4. Кривенко А.І., Бурикіна С.І. Продуктивність та якість пшениці озимої за довготривалого використання добрив. Таврійський науковий вісник. 2018. № 101. С.63-75.
5. Погромська Я. Залежність урожайності культур від способу обробітку грунту в умовах Східного Степу України. https://superagronom.com/blog/
6. Строки сівби озимої пшениці: рекомендації та реалії. https://propozitsiya.com/ua/
7. Сметанко О.В., Бурикіна С.І., Кривенко А.І. Вплив елементів біологізації вирощування пшениці озимої на різних фонах мінерального живлення в умовах Південного степу України. Вісник аграрної науки. 2018. № 8 (785). С. 33-37.
Бурикіна Світлана Іванівна
Професійна діяльність:
кандидат сільськогосподарських наук, провідний науковий співробітник, відділ ґрунтознавства, агрохімії та органічного виробництва, Одеська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН
Напрямок науково-дослідної роботи:
вплив добрив на формування продуктивності та якості урожаю сільськогосподарських культур та на стан родючості ґрунтів
Сметанко Олександр Васильович
Професійна діяльність:
молодший науковий співробітник лабораторії
Безеде Наталія Григорівна
Професійна діяльність:
науковий співробітник, лабораторія агроекомоніторингу, Одеська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН
Напрямок науково-дослідної роботи:
способи обробітку ґрунту в коротко ротаційних сівозмінах, строки сівби